Анатомія людини

Анатомія людини – наука про будову організму людини, що складають його органів і систем. Вона вивчає людський організм у зв’язку з тіє функцією, розвитком і навколишнім середовищем. Анатомія є частиною біології – науки про життя і закономірності її розвитку.

Тіло людини є збалансованою системою.

Його життєдіяльність здійснюється за умови злагодженої роботи всіх систем:
1. Центральна нервова система – її складають головний і спинний мозок, а через нервові корінці вона здійснює управління і контроль всіма процесами організму.
2. Ендокринна система – здійснює функцію управління, але, на відміну від центральної нервової системи, управління відбувається не шляхом передачі сигналів до нервів, а завдяки дії гормонів (вироблених залозами хімічних речовин), якіпереносяться через кров до органів впливу.

  1. Серцево-судинна система – забезпечує обмін поживних речовин між тканинами, транспортує токсичні продукти життєдіяльності в органи (нирки, шкіра, легені), які виводять ці речовини.
    4. Травна система – засвоює поживні речовини з їжі.
    5. Сечостатева система – виводить з крові токсичні речовини і забезпечує розмноження.
    6. Система опорно-рухового апарату.

БУДОВА СКЕЛЕТА ЛЮДИНИ

Скелет (від грец. skeleton — висохлий, висушений) є компле­ксом кісток (os, ossis), які виконують опорну, захисну, локомото­рну функції. До складу скелета входять більше 200 кісток, з них 33—34 непарні. Скелет умовно підрозділяють на дві частини: осьовий і додатковий. До осьового скелета відноситься хребетний стовп (26 кісток), череп (29 кісток), грудна клітка (25 кісток); до додаткового — кістки верхніх (64) і нижніх (62) кінцівок. Кістки скелета є важелями, що приводяться в рух м’язами.

Суглоби (articulatio) — це переривчасті з’єднання кісток, які обов’язково містять наступні елементи: суглобові поверхні кісток, покриті хрящем; суглобову капсулу, або сумку; суглобову порож­нину; порожнинну рідину. Суглоб звичайно прикріпле­ний зв’язками. Суглобова рідина продукується клітинами, які вистилають внутрішню поверхню суглобової сумки. Рідина поле­гшує ковзання суглобових поверхонь кісток і служить поживним середовищем для суглобового хряща. Кількість порожнинної рі­дини, яка заповнює вузьку щілину між суглобовими поверхнями, дуже невелика.

Скелет голови, або череп (cranium), умовно підрозділяють на мозковий і лицьовий. Мозковий відділ (черепна коробка) служить вмістищем для мозку і захищає його від пошкоджень. Лицьовий відділ є кістковою основою обличчя, включає початкові відділи травного тракту і дихальних шляхів і утворює вмістище для орга­нів чуття.

череп-300x182

 

 

 

 

 

Рис. 1. Череп людини. А — вигляд спереду, Б — вигляд збоку: 1 — лобова кістка; 2 — тім’яна кістка; З — скронева кістка; 4 — потилична кістка; 5 — вилична кістка; 6 — верхня щелепа; 7 — нижня щелепа.

Скелет тулуба включає хребет і грудну клітку. Хре­бет, або хребетний стовп (columna vertebralis), утворений 33-34 хребцями і має п’ять відділів: шийний — 7 хребців, грудний — 12, поперековий — 5, крижовий — 5 і копчиковий — 4—5 хребців.

скелет-300x294

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Скелет людини: А — вигляд спереду: 1 — череп; 2,7 — хребет; 3 — ключиця; 4 — грудна клітка; 5 — грудина; 6 — плечова кістка; 8 — променева кістка; 9 — ліктьова кістка; 10 — п’ясток; 11 — фаланги пальців руки; 12 — зап’ясток; 13 — фаланги пальців ноги; 14 — плесно; 15—передплесно; 16 — велика гомілкова кістка; 17— мала гомілкова кістка; 18 — колінна чашечка; 19 — стегнова кістка; 20 — лобкова кістка; 21 — клубова кістка; Б — вигляд збоку: 1 — лобна кістка; 2 — хребет; 3 — ребра; 4 — грудина; 5 — нижня щелепа; 6 — плечова кістка; 7 — променева кістка; 8 — ліктьова кістка; 9 — зап’ясток; 10 — п’ясток; 11 — фаланги пальців руки; 12 — фаланги паЛьців ноги; 13 — плесно; 14 — передплесно; 15 — велика гомілкова кістка; 16 — мала гомілкова кістка; 17 — колінна чашечка; 18 — стегнова кістка; 19 — клубова кістка; 20 — крижі; 21 — лопатка.

хребений-стовп-183x300

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 3. Хребетний стовп. Вигляд спереду (А), ззаду (Б) і збоку (В): Відділи: І — шийний; II — грудний; III — поперековий; IV— крижовий; V— куприковий. 1,3 — шийний і поперековий лордози; 2, 4 — грудний і крижовий кіфози; 5 — мис.

Грудна клітка (thorax) утворена грудиною (sternum), 12 па­рами ребер (costae) і грудними хребцями. Сім пар ребер безпосередньо сполучено з грудиною; 8—10-а пари з’єднуються разом хрящами і переднім кінцем прикріпляються до грудини, а 11-а і 12-а пари лежать вільно, закінчуючись в м’яких тканинах. Грудна клітка вміщає важливі внутрішні органи: серце, крупні судини, легені, трахею, стравохід. Вона бере участь у дихальних рухах за рахунок ритмічного підняття і опускання ребер.

грудна-клытка-253x300

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 4. Грудна клітка. Вигляд спереду: 1 —- тіло грудини; 2 — рукоятка грудини; 3 — верхня апертура грудної клітки; 4 — ключиця; 5 — лопатка; 6 — ребра; 7 — мечоподібний відросток грудини; 8 — реберна дуга.

Скелет кінцівок складається з скелета пояса, який прикріплює кінцівки до осьового скелета, і скелета вільної кінцівки.

Скелет пояса верхньої кінцівки складається з пари лопаток і пари ключиць. Лопатка (scapula) — парна плоска кістка трикут­ної форми, яка прилягає до задньої поверхні грудної клітки. Разом із плечовою кісткою лопатка утворює плечовий суглоб. Ключиця (clauicula) — парна покривна кістка, одним кінцем сполучена з верхнім кінцем грудини, іншим — з лопатками. Скелет руки скла­дається з плечової кістки, двох кісток передпліччя (ліктьова і про­менева) і кісток кисті (кістки зап’ястка, п’ястя і фаланг пальців).

Скелет пояса нижньої кінцівки представлений тазовим поясом, утворений двома масивними тазовими кістками, кожна з яких, у свою чергу, складається з трьох зрощених кісток — клубкової,  сід­ничної, лобкової.