ТЕОРЕТИЧНИЙ ЕКЗАМЕН на 7 кю:

Історія України:

День незалежності України — 24 серпня 1991 року.

День прийняття конституції незалежної України – 28 червня 1996 року.

Президенти незалежної України:

  1. Леонід Макарович Кравчук5 грудня 1991 по 19 липня 1994)
  2. Леонід Данилович Кучма19 липня 1994 по 23 січня 2005)
  3. Віктор Андрійович Ющенко23 січня 2005 по 25 лютого 2010)
  4. Віктор Федорович Янукович25 лютого 2010 по 22 лютого 2014)
  5. Олександр Валентинович Турчинов23 лютого 2014 по 7 червня 2014)
  6. Петро Олексійович Порошенко (з 7 червня 2014 року..)

Київська Русь:

Київська Русь – держава слов’ян з 9 по 12 ст.з центром у м. Київ. «Повість минулих літ» – давньоруський літопис, який описує події з історії руської держави (Київської Русі). Цей літопис вважається основним джерелом вивчення історії Київської Русі, який був складений у 1113 р. ченцем Нестором літописцем.

  1. Київська Русь. Загальна характеристикаЗа часів князювання Володимира Великого (980-1015 рр.) було завершено формування території Київської Русі. Вона займала територію від Чудського, Ладозького й Онезького озер на півночі до річок Дон, Рось, Сула, Південний Буг на півдні; від Дністра, Карпат, Німану, Західної Двіни на заході до межиріччя Волги та Оки на сході.

В історії Київської Русі можна виділити три послідовних періоди:

– період виникнення та становлення й еволюції державних структур, що хронологічно охоплює кінець IX – кінець X ст.;

– період найбільшого піднесення і розвитку Київської Русі (кінець X – середина XI ст.)

– період політичної роздробленості Київської Русі (кінець XI – середина XIII ст.).

  1. Походження назв «Київська Русь» і «Русь-Україна». Держава східних слов’ян мала назву «Київська Русь», або «Русь-Україна». Щодо походження та дефініції назви «Русь» дослідники не мають єдиної думки. Існує декілька версій:

– русами називали племена норманів (варягів); вони започаткували державу слов’ян і від них пішла назва «Руська земля»; така теорія зародилася у XVIII ст. у Німеччині й дістала назву «норманської», її автори – історики Г. Байер та Г. Міллер, їхніх послідовників та однодумців називають норманістами;

– руси – слов’янські племена, які жили в середній течії Дніпра;

– Рус – це давнє слов’янське божество, від якого походить назва держави;

– руса – у праслов’янській мові «річка» (звідси і назва «русло»).

  1. Виникнення Київської Русі. Перед утворенням держави на території майбутньої Київської Русі проживали:

а) східнослов’янські племена- предки українців – древляни, поляни, сіверяни, волиняни (дуліби), тиверці, білі хорвати;

б) східнослов’янські племена – предки білорусів – дреговичі, полочани;

в)  східнослов’янські племена – предки росіян – кривичі, радимичі,  словени, в’ятичі.

Перші слов’янські князі:

– князь Кий (напівлегендарний) – вождь союзу племен полян, засновник м. Києва (за легендою, разом з братами Щеком, Хоривом та сестрою Либідь у V-VІ ст.);

– князь Рюрик – літописна згадка про нього в «Повісті минулих літ»,  йдеться про призвання у 862 р. новгородцями «варягів» Рюрика з дружиною;

– князі Аскольд і Дір завоювали Київ у другій половині IX ст., за літописними даними Аскольд і Дір були боярами князя Рюрика;

– після смерті новгородського князя Рюрика (879 р.) до повноліття його сина Ігоря фактичним правителем новгородської землі став Олег;

– у 882 р. Олег захопив Київ, за його наказом було вбито київських братів Аскольда і Діра; початок правління у Києві династії Рюриковичів; князя Олега багато дослідників вважають безпосереднім засновником Київської Русі;

– після смерті Олега великим київським князем став Ігор (912-945), який перші роки князіння провів в походах по приборканню повсталих древлян та уличів і тільки після вирішення внутрішніх проблем він зміг продовжити справу Олега – далекі торгово-загарбницькі експедиції;

– після загибелі Ігоря в засідці древлян в 945 році,  державу очолила його дружина княгиня Ольга (945-964). У міжнародній політиці Ольга намагалась забезпечувати інтереси своєї держави дипломатичним шляхом. В часи її правління зріс авторитет київської держави;

– Після Ольги, досягнувши повноліття, в Києві став князювати Святослав (964-972). За своїм покликанням він був більше воїном, ніж політиком і державним діячем, він здійснив 964р. похід на Оку і Волгу, загинув в бою;

– князювання Володимира Великого (980-1015) вважається початком розквіту Київської Русі. В часи його правління завершився тривалий процес формування території Київської Русі, основною задачею війська стала охорона кордонів держави.

– після смерті Володимира 1015 р. між його синами почалася жорстока боротьба за владу. Старший брат Володимира Святополк заручившись підтримкою поляків напав та забив своїх братів Бориса та Гліба, але й сам загинув в бою з військом Ярослава 1019р. на річці Альта біля Переяслава. Впертою була боротьба Ярослава з Мстиславом, яка, однак закінчилася мирною угодою за якою великокняжий престол залишився за Ярославом, а Мстислав у додаток до володінь у Тмуторокані одержав землі Дніпровського лівоберіжжя з Черніговом. Після смерті Мстислава 1036р. Ярослав остаточно об’єднав Русь;

– Після смерті Ярослава Мудрого 1054р. державою управляли три його старші сини Ізяслав, Святослав і Всеволод стоворивши своєрідний союз.

  1. Значення Київської Русі. Значення Київської Русі полягає в наступному:

а) Київська Русь стала першою державою в східних слов’ян, що прискорила переростання останньої стадії розвитку первіснообщинного ладу в більш прогресивний феодальний; цей процес створив сприятливі умови для розвитку господарства та культури; М. Грушевський стверджував: «Київська Русь є першою формою української державності»;

б)  утворення Київської Русі сприяло зміцненню обороноздатності східнослов’янського населення, запобігши його фізичному знищенню з боку кочівників (печенігів, половців тощо);

в) сформувалася давньоруська народність на основі спільності території, мови, культури, психічного складу;

г) Київська Русь піднесла авторитет східних слов’ян у Європі; міжнародне значення Київської. Русі полягає в тому, що вона впливала на політичні події та міжнародні відносини в Європі й Азії, на Близькому Сході; руські князі підтримували політичні, економічні, династичні зв’язки з Францією, Швецією, Англією, Польщею, Угорщиною, Норвегією, Візантією;

д)  Київська Русь започаткувала державність не тільки слов’янських, але й неслов’янських народів (угро-фінського населення Півночі та ін.);

е) Київська Русь виступала східним форпостом європейського християнського світу; вона стримала просування орд степових кочівників, послабила їхній натиск на Візантію та країни Центральної Європи.